Епіфора - 19 Червня 2013 - Допомога учням, студентам, учителям
Головна » 2013 » Червень » 19 » Епіфора
11:10
Епіфора
ЕПІФОРА

1. Епіфора - стилістичний засіб, що полягає в повторенні однакових висловів, слів або звукових сполучень у кінці вішових рядків чи строф із метою посилення виразності поетичної мови.
2. Епіфора (гр. epiphora - повторення) - фігура художньої мови, коли однакові слова, фрази, сполучення звуків повторюється в кінці рядків, строф - якщо це поезія, у кінці речень, уривків - у прозі.

Наприклад:

Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхається весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.
П.Воронько


Трапляються випадки, коли епіфора виконує роль стержня оповіді, у якій образові реалії контрастують, тим самим створюються напруженість інтонаційного ладу. Прикладом такого емоційного стану є твір Т.Шевченка "Не додому вночі йдучи".

Наступає свято...
Тяжко його, друже-брате,
Самому стрічати
У пустині. Завтра рано
Заревуть дзвіниці
В Україні; завтра рано
До церкви молитися
Підуть люде... завтра ж рано
Завиє голодний
Звір в пустині і повіє
Ураган холодний.
І занесе піском, снігом
Курінь - мою хату.
Отак мені доведеться
Свято зустрічати.


"Завтра рано" - наче оголений нерв. Протиставлення свята на Україні і поетового буття в неволі, відчай, безнаді - у зображенні, передачі цього найактивніша роль епіфори.
Епіфора - явище протилежне до анафори. Поєднання анафори з епіфорою називають симплокою.

Юніцька Н.М. Теорія літератури в школі. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 127 с




Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 5719 | Додав: ychitel | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: