Автологія - вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати". До автологічного письма зверталися Євген Плужник, Дмитро Фальківський та ін. У сучасній ліриці автологія найбільш притаманна Л.Талалаю:
Неначе іншим бачиш літо
І степ, і сонце, і жнива,
Коли і запахом, і цвітом
П'янить-підкошує трава.
У небі жодної хмарини,
Земля озвучена сповна,
І пісню кoжної пташини
Напам'ять вивчила луна.
Пора налитого колосся.
Пора ясної далини,
Коли не думаєш про осінь
І не пригадуєш весни.