Архетип - прообраз, первісний образ, ідея. У текстології - найдавніше спільне джерело всіх наступних копій, переробок (переважно рукописних списків); у лінгвістиці - вихідна форма слова для пізніших утворень; у психології - прадавній взірець колективної, збірної підсвідомості, який існує одвічно у свідомості людства і, передаючись з роду в рід, від покоління до покоління впродовж тисячоліть, у кінцевому підсумку мотивує вчинки і дії людини. Архетипи розглядаються як одне з потужних і невичерпних джерел літератури та мистцетва, як, скажімо, архетип лісу і землі у повісті Ольги Кобилянської "Земля", архетип степу у творчості Тараса Шевченка.