Заспів

Заспів — усталений початок співаного фольклорного твору — думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі заспів є, власне, ліричним вступом до оповіді:

Ой у святу неділеньку

Та рано пораненько,

То не сива зозуля кувала.

Не дробна птиця щебетала,

А не в борі сосна зашуміла, —

Як та бідна вдова

А в своєму домові гомоніла (Дума "Бідна вдова і три сини").

3аспів привертає увагу слухача, психологічно готує його до сприйняття змісту твору. У фольклорних, усних творах, окрім цього, традиційний початок ще й полегшує його запам'ятовування та виконання, підкреслює монументальність твору. 3аспів створює тло усьому творові, служить його композиційним центром:

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить:

Довершилася України кривда стара,

Нам пора для України жить (І.Франко).

Інтонаційно і змістом заспів початкового куплету пісні позначається і на всіх наступних, а в останньому відлунює своєрідним контрапунктом:

Бо пора це великая єсть:

У завзятій важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю і славу, і честь,

Рідний краю, здобути тобі!