Робінзонада — літературні твори, які є переробкою і наслідуванням роману англійського письменника Данієля Дефо "Робінзон Крузо" (1719) і в яких зображено фантастичні морські подорожі з найрізноманітнішими пригодами, показано трудове життя людини на безлюдному острові.
Поняття це з'явилося завдяки французькому просвітителю Жан-Жаку Руссо (1712-1778), який у своєму педагогічному романі "Еміль, або Про виховання" (1762) рекомендував для читання книгу Дефо як твір не тільки цікавий, а й корисний своїм гуманістичним характером. Як відомо, Робінзон Крузо змальований у романі як великий трудівник, людина вольова і витримана. Саме праця допомогла Робінзону залишитися людиною в надзвичайно складних умовах багаторічної самотності.
Багато робінзонад з'явилося у ХVІІІ-ХІХ ст. ("Новий Робінзон" Камне, "Справжній Робінзон" Разіна, "Російський Робінзон" Турбона).
Згодом, на противагу робінзонадам, з'являється у художній літературі антиробінзонада — своєрідна пародія на художні твори подібного типу, з їх спрощеністю образів і сюжетів, псевдоромантикою, наприклад, "Володар мух" В. Голдінга.