Риторичне ствердження — одна з фігур поетичної мови: особливе підкреслення незаперечності сказаного автором.
Так, я вбогим родивсь, та в ті дні,
Як вмирать доведеться мені,
То не сором ці стомлені руки
І це серце, зотлілеє з муки,
Положити в дубовій труні!... (Борис Грінченко)
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! — Геть думи сумні! (Леся Українка)