Псалми, псалом (від грецького слова, що означає "оспівую") — пісні релігійного змісту, що були зібрані у Псалтирі й приписувалися царю Давиду. Псалми мали яскраву поетичну форму і часто привертали до себе увагу письменників, які переробляли їх відповідно до своїх поглядів (Г.Сковорода, збірник "Сад божественних пісень"; Т. Шевченко, цикл віршів "Псалми Давидові"; Ліна Костенко, "Давидові псалми").
Псалми Давидові
1
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в законі господньому
Серце його й воля
Навчається; і стане він —
Як на добрім полі
Над водою посажене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите.
Так і муж той
В добрі своїм спіє.
А лукавих, нечестивих
І слід пропадає, —
Як той попіл, над землею,
Вітер розмахає.
І не встануть з праведними
Злії з домовини.
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
(Т. Шевченко)