Пригодницька література (по-іншому — авантюрна література, від французького слова, що означає "пригода") — різновид художньої літератури, якому властивий дуже напружений, швидкий і несподіваний розвиток подій, незвичайність пригод, складні ситуації, у які постійно потрапляють персонажі твору, яким дуже часто загрожує смертельна небезпека, але завдяки своїй винахідливості, мужності, стійкості, силі волі вони виходять переможцями із складних обставин.
Пригодницькими найчастіше бувають романи, а також повісті, рідше — оповідання.
Одним із перших зразків пригодницького роману є "Життя і незвичайні пригоди Робінзона Крузо" англійського письменника Даніеля Дефо (1660-1731). У творі зображено людину в боротьбі з неймовірними труднощами в екстремальних обставинах. Двадцять вісім років провів Робінзон Крузо на безлюдному острові, виявивши мужність, стійкість, винахідливість і велику працьовитість.
Надзвичайно цікаві пригодницькі романи написав французький письменник Жуль Верн (1828-1905) — "П'ятнадцятирічний капітан", "Діти капітана Гранта"; французький письменник Олександр Дюма-батько (1802-1870) — "Три мушкетери", "Королева Марго", "Граф Монте-Крісто"; англійський письменник Роберт Стівенсон (1850-1894) — "Острів скарбів", "Чорна стріла"; російські письменники Ілля Ільф (1897-1937) і Євген Петров (1903-1942) — "Дванадцять стільців", "Золоте теля"; український письменник Микола Трублаїні (1907-1941) — повісті "Лахтак", "Шхуна "Колумб"; Ю. Дольд-Михайлик, роман "І один у полі воїн".
Різновидом пригодницьких творів є детективні твори (див. Детектив). Близькі до них і науково-фантастичні твори.