Портрет

Портрет — змалювання зовнішнього вигляду людини в художньому творі. Портрет служить одним із засобів інди­відуалізації, а також типізації персонажів.
Наприклад.
"Богун був без шапки, в простій козацькій свиті; давно не голений чуб нагадував вороняче крило; середній вік ли­ше справніше обточив його немов вилите з бронзи тіло, наділив його сповна козацькою силою, відвагою й завзят­тям, зробив привабливим для жінок і страшним для во­рогів. Спокійно, навіть гордо, пройшов він тих кілька кроків по світлиці... Ні безсонні ночі, ні ганьба пйлону, ні те, що він стояв зв'язаний в руках своїх ворогів, ні глум і приниження, яких йому довелося зазнати від Чарнецького в дорозі, — ніщо не могло зламати тої вищості, того байду­жого презирства й мужності, що іскрилися в погляді бранця".
(Яків Качура, "Іван Богун")
"Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими блискучими очима і пишними над ними бровами обдувало завзяття, довгі вуси й трохи посивілий оселедець окрашали те обличчя ознака­ми досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана".
(Андріан Кащенко, "Над Кодацьким порогом".
Про гетьмана Івана Сулиму)

Портрет — змалювання зовнішнього вигляду людини в художньому творі. Портрет служить одним із засобів інди­відуалізації, а також типізації персонажів.
Наприклад.
"Богун був без шапки, в простій козацькій свиті; давно не голений чуб нагадував вороняче крило; середній вік ли­ше справніше обточив його немов вилите з бронзи тіло, наділив його сповна козацькою силою, відвагою й завзят­тям, зробив привабливим для жінок і страшним для во­рогів. Спокійно, навіть гордо, пройшов він тих кілька кроків по світлиці... Ні безсонні ночі, ні ганьба пйлону, ні те, що він стояв зв'язаний в руках своїх ворогів, ні глум і приниження, яких йому довелося зазнати від Чарнецького в дорозі, — ніщо не могло зламати тої вищості, того байду­жого презирства й мужності, що іскрилися в погляді бранця".
(Яків Качура, "Іван Богун")
"Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими блискучими очима і пишними над ними бровами обдувало завзяття, довгі вуси й трохи посивілий оселедець окрашали те обличчя ознака­ми досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана".
(Андріан Кащенко, "Над Кодацьким порогом".
Про гетьмана Івана Сулиму)