Оксиморон, або оксюморон (від грецького слова, що означає "дотепно-безглузде") — стилістичний засіб, коли поєднуються протилежні за змістом поняття, які спільно дають нове уявлення (гірке щастя, гарячий сніг, солодка мука , дзвінка тиша, раби волі, живий труп, розумний дурень).
Наприклад.
Благословен вогонь, що серце пік,
Солодкий біль спечаленої ночі!
(Франческо Петрарка, Сонет 61. Переклад)
Й досі люблю я вже котре століття
Горе солодке своє.
(Кайсин Кулієв, "Коли я побачив тебе". Переклав М. Вінграновський)
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
коли рида од щастя соловей...
(В. Сосюра, "Люблю весну")
"Без надії ... сподіватись" (Леся Українка)