Обжинкові пісні — обрядові величальні пісні, які співалися у день закінчення жнив, що перетворювався на свято завершення збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали "бородою", підв'язували його, нагинали колоски на схід сонця до землі, прикрашали польовими квітами і червоними стрічками. Часто клали під залишений кущ жита окрайчик хліба і сіль. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай; "бороду" залишали до початку оранки.
Наприклад.
Маяло житечко, маяло
Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло;
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився в женчиків додому:
"Візьміть мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву".
(Народна жниварська пісня)