Обряди — встановлені звичаєм дії, пов'язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями. Обряди виникли в первісному суспільстві. Народні обряди поділяються на календарно-виробничі (пов'язані з рільництвом, скотарством, мисливством), сімейні (весілля, родини, похорон), громадські.
Обряди супроводилися піснями, танцями, театралізованими діями тощо.
Наприклад, робочий день у жнива починався традиційним ритуалом. Поклавши в затінку їжу і барильце з водою, жнець вклонявся ниві й промовляв:
- Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!
- Дай, Боже, час добрий і пору в доброму здоров'ї пожать і на той рік діждать!
Вижате збіжжя надвечір в'язали в снопи. Перший сніп — так званий "коляда", "воєвода" чи "зажинок" — мав ритуальне значення: якщо в родині була дівчина на виданні, "воєводу" тримали для того, щоб зі змелених зерен спекти коровай та причепурити його цими ж колосками; коли ж у цьому потреби не було, то "зажинок" ставили на покуті, де він зберігався до початку осінньої сівби; з розім'ятих колосочків починали перший засів.
(За книгою В. Скуратівського "Дідух")