Обрамлення — такий композиційний прийом, за якого сюжетний твір включається у розповідь, немов у рамку, яка безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету не має. Обрамлення — поширений у літературних жанрах прийом, що використовується для емоційного чи ідейного посилення твору.
Наприклад, вірш Павла Грабовського "Сон" починається і кінчується словами: "Зелений гай, пахуче поле в тюрмі приснилися мені..."; але на початку — це людське прагнення до світла і щастя, а в кінці — це вже гірка іронія, контраст до страшної дійсності. Глибоко емоційне, сповнене тривожними передчуттями сина-воїна, напружене обрамлення в оповіданні Олександра Довженка "Мати".
Обрамлення оповідання "Стара Ізергіль" Максима Горького посилює зв'язок між казковим і реальним, минулим і теперішнім, допомагає краще зрозуміти образ Данко.