Народна драма — це різні форми театрального народного мистецтва, різноманітні драматичні дійства, які передавалися від покоління до покоління в усній формі. .
Жанри народної драми: пісня-діалог ("Явтух"), пісня-гра ("Просо", "Мак", "Подоляночка", "Коструб"), п'єса-ігрище ("Коза", "Дохтар", "Війт і жебрак"), велична народна драма ("Весілля").
П р и к л а д пісні-діалогу.
Явтух
"Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?"
"Не скажу".
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й скажеш!"
"На базар!"
"Підвези ж мене, Явтуше,
Підвези меде, мій друже!"
"Не хочу!"
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й схочеш!"
"Сідай, та скраєчку!"
"Ой що везеш, Явтуше,
Ой що везеш, мій друже?"
"Не скажу".
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й скажеш!"
"Груші!"
"Ой дай мені, Явтуше,
Ой дай мені, мій друже!"
"Не дам".
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й даси!"
"Візьми, та гниленьку!"
"Обніму ж тебе, Явтуше,
Обніму ж тебе, мій друже!"
"Не хочу!"
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й схочеш!"
"Обніми, та не задуши!"
"Поцілую ж тебе, Явтуше,
Поцілую ж тебе, мій друже!"
"Не хочу".
"Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й схочеш!"
"Поцілуй, та не вкуси!"
"Весілля" — велична народна драма. Вона має усталений склад основних дійових осіб: молодий і молода, їхні батьки, бояри, дружки, світилки, свашки, приданки. Між основними дійовими особами чітко розподілені ролі. У весіллі тісно переплітаються музика, пісня, танці, розмовні діалоги та різні дійства, чергуються серйозні, драматичні і комічні моменти.
Весілля поділяється на акти (складові частини): заручини, сватання, плетіння вінка, запросини на весілля, гільце, коровай, дівич-вечір, саме весілля.
У весіллі знайшли своє відображення світогляд народу, його мораль, погляди на родинні стосунки.