Медитація (від латинського слова, що означає "роздуми") — форма філософської лірики, у якій поет висловлює свої роздуми про проблеми життя і смерті, про нездійсненність мрій і бажань, про швидкоплинність часу (Т. Шевченко, "Минають дні, минають ночі"; Леся Українка, "Коли втомлюся я життям щоденним"; М. Рильський, "В бідну душу мою закрадається вечір покволом...").
Наприклад.
Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходитись риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать...
(Т. Шевченко)