Утопія (від грецького слова, що означає "неіснуюче місце") — художній твір, у якому зображено неіснуюче в дійсності щасливе й досконале суспільство.
Термін одержав свою назву на честь знаменитої книги англійського мислителя-гуманіста XVI ст. Томаса Мора "Золота книга, така ж корисна, як потішна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія" (1516 p.). Відтоді було написано дуже багато утопій, у яких викривалися жорстокі порядки і протиставлявся їм уявний справедливий лад.
Утопічні твори: "Місто сонця" Т. Кампанелли, "Прийдешня роса" Бульвер-Літтона, "Звістка нізвідки..." В. Морріса, "Сонячна машина" В. Винниченка тощо.
На противагу утопіям з часом виникає новий напрям — антиутопія. В антиутопіях письменники зображують не те майбутнє, яке б хотіли бачити, а те, бачити яке вони зовсім не хочуть. Кожна антиутопія є своєрідним попередженням людей про можливу небезпеку від їхніх необдуманих дій, намаганням відвернути її.
До найвідоміших антиутопій належать роман американського письменника Г. Уеллса "Машина часу" (1897), Р. Бредбері "451° за Фаренгейтом", "Ми" Є. Замятіна, "Чевенгур" А. Платонова та інші.