Травестія (від італійського слова, що означає "перевдягати") — різновид гумористичної поезії, коли твір з серйозним чи навіть героїчним змістом і відповідною йому формою переробляється, "перелицьовується" на твір з комічними персонажами і жартівливим характером розповіді.
Наприклад, "Енеїду" римського поета Публія Вергілія Марона (70-19 до н.е.), яка прославляла державний лад Римської імперії (від Енея, за поемою, походить рід першого римського імператора Августа), переробляє І. П. Котляревський (1769-1838). В ній герої латинської поеми Вергілія переодягнені в український одяг і наділені українським характером, вони показані в побутових умовах України XVIII ст. Перші три частини "Енеїди" І. Котляревського вийшли у 1798 р.
Травестійні переробки "Енеїди" Вергілія з'явилися в італійській, французькій та інших літературах у XVII ст. У 1791-1796 рр. надруковано травестійну "Енеїду" М. Осипова.
Перероблялися на жартівливий лад і твори інших жанрів (оди, трагедії).
Уривки з поеми І. Котляревського "Енеїда"
Еней, коли греки спалили Трою,
"... зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав".
"Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, —
Енея не любила — страх".
"Все море зараз спузирило,
Водою, мов в ключі забило,
Еней тут крикнув, як на пуп".
Венера
"... умилася, причепурилась
І як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!"
Уривки з "Енеїди" Вергілія
Тут-то Еней, ледь із цілого флоту сім суден зібравши, З ними спинився. Троянці, що так за землею стужились, Вийшли на берег. Пісками ідуть, що такі їм жадані, На узбережжі, від солі вологі, в утомі лягають... Вгору на скелю тим часом виходить Еней і довкола Вже поглядає на море широке... І потішає серця їх скорботні такими словами: "Друзі мої, у житті ми не перший раз бачимо лихо, В тяжчій бували біді, але, дасть Бог, і ця закінчиться..."
...В серці своєму Юнона, предвічну ховаючи рану, Так розважала: "То я, переможена, діло облишу Вже розпочате? І не боронитиму я уступити В край італійський цареві товкрійців?.." ( Переклад Михайла Білика)