Тавтологія (від грецького слова, що означає "той самий" і "слово") — повторення слів одного кореня чи близьких за значенням на означення якогось поняття, дії (долом-долиною, тяжко-важко, хвалить-вихваляє, думає- гадає, не вмре — не поляже).
Тяжко-важко в світі жити
Сироті без роду... (Т. Шевченко)
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали... ("Дума про Марусю Богуславку")
Коня татарського за поводи взяв,
У город Січі припав,
Там собі п'є-гуляє,
Поле килиїмське хвалить-вихваляє... ("Дума про козака Голоту")