Співомовка — короткий сюжетний гумористичний вірш, часто побудований на народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. У співомовках, як і в народних анекдотах, описується один комічний чи трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв'язка несподівана; основних дійових осіб — одна-дві. Твір завершується, як правило, гострим, дотепним висновком. Співомовка належить до ліро-епосу.
Найбільше в цьому жанрі виявився талант Степана Руданського ("Добре торгувалось", "Понизив", "Аби душа чиста", "Чи високо до неба", "Вовки", "Не мої ноги" тощо).
Скілько душ?
"Скілько, куме, в тілі душ?"
"Одна, я гадаю".
"Може, в тебе і одна,
А я так дві маю:
Бо як руки на снігу
В мене заколіють,
Хукне теплая душа —
І руки тепліють.
А як страва на столі
Гарячая буде,
То вже друга, бач, душа,
Холодная, студить!"
Не мої ноги
Серед лісу, серед гаю
У неділешній обід
Заснув мужик у чоботях,
Прокинувся без чобіт.
Прокинувся, протер очі,
Разів кілька позіхнув,
Разів кілька босі ноги
З подивлінням повернув.
"Не мої се, — каже, — ноги,
Присягаю на чім світ,
Бо мої в чоботях були,
А сі — босі, без чобіт!" (С. Руданський)
І. Франко написав цикл віршів, які він назвав "Нові співомовки" ("Цехмістер Купер'ян", "Сучасна приказка" тощо).