Слов'янізм — застаріле слово чи вираз (архаїзм), що походить з церковнослов'янської мови. Церковнослов'янська мова — це мова церковно-богослужебної літератури у південних та східних слов'ян. За походженням — це старослов'янська мова (найдавніша літературна мова слов'ян, виникла у IX ст.; вважають, що в основу старослов'янської мови покладено мову південних слов'ян Македонії; найдавнішими пам'ятками старослов'янської мови в давньоруській редакції є "Остромирове Євангеліє" — 1056-1057 та "Ізборник Святослава" — 1073). Церковнослов'янська мова значною мірою впливала на українську літературну мову аж до XVIII ст.
Церковнослов'янська мова частково зберігається як культова мова православної церкви.
У творах про давнє минуле слов'янізми служать для створення історичного колориту. В цій ролі вони виступають історизмами. Слов'янізми використовуються також для надання мові урочистого звучання або для висміювання негативного.
На прю ми стали проти царства тьми,
Що оскверняє море й суходіл.
(М. Рильський)
І рвонули сурми архангельські...
Розверзлися небеса...
(Остап Вишня)