Лірика (від слова грецького походження "ліра", що означає струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого в Стародавній Греції виконувалися пісні й вірші) — один з основних літературних родів (поряд з епосом і драмою), у якому життя відображається через передачу почуттів, думок, переживань людини в певних обставинах. Предмет зображення лірики — внутрішній світ людини.
Характерні ознаки лірики: змалювання життя через відтворення думок і почуттів людини; висока емоційність зображеного; широке використання образотворчих засобів; відсутність сюжету в традиційному розумінні; віршова форма (рідше — прозова — вірш у прозі).
Жанри лірики: пісня, елегія, медитація, гімн, послання, ідилія, мадригал, ода, сатира, епіграма тощо.
За основним змістом ліричні вірші групуються так: пейзажна лірика, громадянська (або політична), філософська, інтимна тощо.