Ліричний відступ — таке місце у творі, де автор припиняє розповідь про події і безпосередньо від себе висловлює почуття, думки у зв'язку з долею героїв, своє ставлення до них.
Наприклад.
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля!
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
(Т. Шевченко, "Гайдамаки")
Тетянин лист передо мною;
Мов скарб, його я бережу,
Читаю потайно з журбою
І кожним словом дорожу.
(О. Пушкін, "Євгеній Онєгін".
Переклад М. Рильського)