Коломийковий вірш


Коломийковий вірш - віршований розмір, який розвинувся в українській поезії, починаючи з 17 ст., під впливом історичних пісень і зовні подібний до коломийки. Рядок коломийкового вірша охоплює 14 складів з постійною жіночою клаузулою (наголос на передостанньому складі), має обов'язкову цезуру (паузу) після восьмого складу і здебільшого друкується в два рядки.