Колядки - народні календарні обрядові величальні пісні, що їх співали на різдвяні свята. Належать до найдавніших видів народної поетичної творчості. Подібні пісні зустрічаються у фольклорі всіх слов'ян.
За своїм змістом і характером колядки близькі до щедрівок. Ці обрядові пісні виконувались групами колядників, які обходили хати, іноді з "козою" (один із колядників у вивернутому кожусі з дерев'яною головою кози), і в піснях прославляли господаря, його дружину та дітей, бажали їм достатку, великого врожаю, приплоду худоби, здоров'я та сімейного щастя. За колядування господар давав колядникам подарунки.
Наприклад.
Радуйся земле, Коляда їде!
Святий вечір, добрий вечір.
Коляда їде, всім дари везе,
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що вже світ сяє.
Земле, земле, одчиняй двері,
Одчиняй двері, то твій князь їде,
То твій князь іде, молоду бере,
Молоду бере, обдаровує,
Ми ж тебе, господарю,
Та й не понижаємо,
А святими щедрами
Та й благословляємо!