Епітет - художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість предмета, явища, поняття, дії. Епітет - один з основних тропів мови. Це може бути прикметник (чудовий ранок), іменник (дівчина-зіронька), прислівник (зроблено прекрасно), дієприслівник (прийшла усміхаючись), дієприкметник (сиділа, оповита сумом).
Епітети, які часто вживаються з певним іменником, становлячи разом з ним сталий вислів, називаються постійними епітетами. Найчастіше постійні епітети вживаються в усній народній творчості (чисте поле, буйний вітер, сира земля, ясна зіронька, молодий козак, красива дівчина).