Епіфора - повторення в кінці віршованих рядків чи строф однакових слів, виразів чи звукових сполучень з метою посилення виразності й мелодійності поетичної мови.
Лебідь
На озері на чистому, в пустині,
Самотній лебідь білий жив.
Співав, і мріяв, і тужив...
О співи, співи лебедині!
Здавалось, звуки всі пустині,
Всі сльози лебідь позбирав
І з них намисто понизав...
О перли-сльози лебедині!..
Аж враз забились хвилі сині,
На хвилях лебідь затремтів,
Востаннє крикнув, занімів...
Прощайте, співи лебедині!
І тихо знов. Коли ж в пустині
Вітри над озером летять,
Співають хвилі і шумлять...
О вічні співи лебедині! (Олександр Олесь)